На березі річки Темзи, у самому серці Лондона функціонує один із найвідоміших готелів світу — “The Savoy Hotel”. Завдяки своїй гостинності й чудовому сервісу він створив бездоганну репутацію.
У готелі приймали королівських особистостей, артистів, музикантів і письменників. У сучасності заклад так і залишається легендою, де кожна деталь демонструє стиль і багатство. Далі на london1.one.
Заснування і розбудова
Історія місцевості, де у майбутньому розташувався “The Savoy Hotel” розпочалася з 1246 року, коли граф Савойський побудував палац на березі річки Темзи. У 1381 році під час Селянського повстання палац горів. Близько 1505 року Генріх VII зробив там лікарню, яка отримала ліцензію у 1512 році. Вона була чудовою будівлею з їдальнею, гуртожитком та трьома каплицями. Лікарня пропрацювала два століття, але там не було хорошого управителя. У 1702 році лікарню розпустили, а будівлі використовували для різних цілей. У XVIII столітті частину старого палацу використовували як військову в’язницю. Через століття будівлі знесли й на їх місці звели нові.
Унаслідок нової пожежі 1864 року було знищено всі будівлі й власність стояла порожньою. Річард Д’Ойлі Карт придбав територію і саме театральний імпресаріо здійснив перехід від театрального продюсера до планування і розбудови спеціального готелю класу люкс у Лондоні. Він бачив за кордоном, як подібні готелі впроваджували новітні технології. Він бажав, щоб у готелі члени творчих професій могли виступати й відпочивати. Це були провідні актори, оперні зірки та різні знаменитості. Готель відкрили у 1889 році й туди почали з’їжджатися найвідоміші та наймодніші люди того періоду. Однією з найпомітніших гостей була акторка Сара Бернар, а серед інших відомих діячів — оперні співачки Аделіна Патті й Неллі Мельба.
У 1920-х роках до готелю приїжджала німецька акторка Марлен Дітріх, щоб відчути смак англійської розкоші. Зі зростанням популярності кінофільмів у готелі можна було бачити Вів’єн Лі, Френка Сінатру, Мері Пікфорд і найвидатнішу блондинку Мерилін Монро. Коли у Лондоні проходив італійський кінофестиваль, то там проживало багато італійських акторів, включно з Софією Лорен. З розквітом рок-н-ролу з’явилися перші попзірки, а у сучасності готель відвідувала Ріанна і Тейлор Свіфт.
Впроваджені інновації
Оскільки господар готелю часто був у США, то на власні очі бачив інноваційні новинки комфортні для людей, які переніс до свого готелю. Комплекс готелю мав власну електрику, яка вироблялася парою, а водопостачання забезпечувала власна Артезіанська свердловина. Вся забудова була освітлена електрикою і гості могли користуватися нею за бажанням. Гаряча вода з бойлерів використовувалася для центрального опалення і для необмеженого користування гостями.
Артезіанські свердловини також постачали воду для двох гідравлічних гостьових ліфтів до всіх поверхів. Ліфтові механізми було імпортовано з Америки, оскільки британських систем не було. Також гості зі своїх номерів могли за допомогою переговорних трубок викликати обслуговувальний персонал.
Готель був і залишився гарним та розкішним. На кухнях встановили найсучасніше обладнання, там було природне освітлення і вентиляція. У 1890 році до готелю прийшов великий кухар Оґюст Ескоф’є, який зміг реорганізувати кухню. Це стало справжньою революцією в ресторанній індустрії Британії й саме з того часу до сучасності організовують такі кухні у більшості великих ресторанів.
На початку XX століття Гульєльмо Марконі, батько сучасного радіомовлення та постійний мешканець готелю, винайшов радіопередавач, який забезпечував зв’язок з корабля на берег. І от з 1905 року “The Savoy Hotel” почав рекламувати “марконіграми” на борту кораблів як зручний спосіб для мандрівників бронювати номер під час морської подорожі до того, поки вони не прибули до Англії. Ще одним нововведенням стало кондиціонування повітря, що було важливим для американських гостей. З кінця 1920-х до середини 1930-х років, кондиціонери встановили по всьому готелю, а також замінили більшість вікон, які обіцяли повну тишу та фільтрування шкідливих ультрафіолетових променів.
Що стосується більш сучасних інновацій, то у 1984 році зробили комп’ютеризований облік своїх гостей, адже до того часу записи велися вручну. Готель придбав сучасну систему IBM вартістю 100 000 фунтів стерлінгів і нова система мала великий обсяг оперативної пам’яті. До системи під’єднали 12 терміналів і заклад упевнено модернізувався.
Стійкість і майбутнє
У XXI столітті “The Savoy Hotel” переживав кілька великих реставрацій, щоб до історичної архітектури додати сучасних зручностей. Із сучасних оновлень включено систему управління відходами, відновлювальні джерела енергії. Також модернізували готельні номери та публічні зали, додавши сучасної естетики до оформлення.
Оскільки готель прагне залишатися новітньою забудовою, то у сучасності інструменти штучного інтелекту відстежують та зменшують харчові відходи. Це додається до інших ініціатив з перероблення та повторного використання відходів. До 2028 року готель прагне стати вуглецево-нейтральним.
Отже, “The Savoy Hotel” — взірець готельного бізнесу, адже саме там народжувалися професійні стандарти готельної індустрії. Його жива історія нагадує, що концепцію закладу можна пронести крізь століття, прославляючи історію та вражаючи елегантністю.
Використані джерела: