Лондон дихає історією, яка переплітається з наукою, літературою, цікавим життям сімейних династій. У місті розташований елегантний готель “Brown’s Hotel”, який став символом розкоші та унікальності. Це не просто місце, де можна переночувати — це частина історії, де королеви пили чай, а винахідники вперше дзвонили телефоном. З роками готель трансформувався, але й у сучасності не втратив свого шарму й атмосфери. Далі на london1.one.
Заснування та розвиток
Офіційно “Brown’s Hotel” вважається найстарішим люксовим готелем Лондона і його створення та розвиток почалися досить рано, ще у 1832 році. У документах архіву зазначається, що засновниками готелю стали Джеймс і Сара Браун — колишні члени обслуговчого персоналу лорда Байрона, які купили будинок у Dover Street. У 1859 році бізнес перейшов до Джеймса Джона Форда, який продовжив справу родини Браунів. Протягом довгих років готель розширювався й у сучасності має 11 пов’язаних між собою таунхаусів. Також було запроваджено певні сучасні концепції, як-от один з перших ресторанів, відкритих безпосередньо у британському готелі, що допомогло перенести приймання їжі з приватних апартаментів.
Окрім того, що забудову вважають першим готелем Лондона, саме там розпочалося введення новинок, які навіть вплинули на історичні зміни. Однією з найважливіших став 1876 рік, коли Александр Грем Белл, винахідник телефону, приніс новий пристрій у готель перед зустріччю з британським урядом. Тоді ж було зроблено перший телефонний дзвінок між готелем і лондонською резиденцією родини Фордів.
Готель має довгу історію як місце проживання для королівських родин і різних правителів, які постійно шукали комфортних умов проживання. Частина гостей приїжджали подивитися на культурні пам’ятки міста, інші шукали прихисток, наприклад, королеву Бельгії Єлизавета під час Першої світової війни, Гайле Селассіє після Абіссінської війни у 1936 році. Найдовшим королівським гостем готелю був Еллінський король Георг II, адже цю локацію він використовував як власну британську базу між 1924 і 1935 роками. Він зробив свій номер двором грецької королівської родини.
У своїй історії готель мав кілька фаз володіння: спершу родина Браунів, потім родина Фордів, а у 2003 році його купила мережа “Rocco Forte Hotels”. Невдовзі після придбання готель зазнав масштабної реконструкції та модернізації, яка вартувала 24 мільйони фунтів стерлінгів. Проте було збережено ґеоргіанську архітектуру із внесенням сучасних елементів.
Друга світова війна
Напередодні Другої світової війни Чарльз Ліндберг, американський льотчик, став першим гостем, чий переліт зареєстрували як особистий переліт до Великої Британії. Протягом свого перебування він говорив про стан авіації у країні, завітав до американського посла Джозефа Кеннеді та його родини, обідав із колишнім прем’єр-міністром Девідом Ллойд Джорджем.
Під час самої війни “Brown’s Hotel” приймав військових і політиків з країн союзників. Також Пітер Гербранді, прем’єр-міністр Нідерландів, жив у готелі протягом всієї війни та оголосив війну Японії зі своєї кімнати. Таким чином, готель став місцем для діячів, які були причетними до бойових дій, зокрема фельдмаршал сер Джон Горт, генерал Вейвел та адмірал Віан.
Поки Лондон знаходився у стані воєнних дій, у готелі облаштували бомбосховище, щоб забезпечити гостям комфорт і безпеку. Також у той період проблемою стали часті крадіжки. Проте готель вистояв і в сучасності продовжує залишатися сімейною справою, якою керують сер Рокко Форте, його сестра, леді Ольга Шоукросс і його діти — Лідія, Ірен і Чарльз. У 2016 році готель відкрив номер “Кіплінг”, який присвятили автору “Книги джунглів” Редьярду Кіплінгу, що часто зупинявся у готелі.
Історична спадщина
“Brown’s Hotel” відомий не лише через свій поважний вік, а й знаменитими гостями. Там зупинялися політики, письменники, королеви й винахідники. Одним із довготривалих резидентів був Редьярд Кіплінг, автор відомих романів. Він став для нього справжнім домом до самої смерті. Також готель надихав Агату Крісті, яка там була літературною гостею. У її книзі “У готелі Бертрама” багато досвіду з “Brown’s Hotel”, окрім художнього елементу про діяльність організованою злочинністю. У цьому ж місці Стівен Кінг працював з нотатками. Зупинялися у готелі й Марк Твен, Артур Кларк, Том Вулф, Вільям Голдінг, Джозеф Конрад і Хорхе Луїс Боргес.
Локація була популярною і серед відомих британських особистостей, зокрема Вінстон Черчилль любив завітати туди на келих вина після тяжкого робочого дня. У сучасності коктейльне меню бару “Donovan Bar” має перелік спеціальних коктейлів, які присвятили шанованим гостям, як-от Churchill Martini. Готель продовжує приймати багатьох гостей із різних країн і сфер діяльності — від письменників і бізнесменів, туристів і артистів, які цінують розкіш і приватність.
Отже, “Brown’s Hotel” символізує живу історію, яка не втрачає свого значення навіть через два століття. Завдяки старанній роботі власників у ньому зберігається старовинний дух минулого і затишність сучасності. Це справжня реліквія Лондона, де можна відчути історію та елегантність.
Використані джерела: