Напевно, ні для кого не є секретом той факт, що вчені повністю віддаються своїй справі. Як правило, під час роботи над черговим дослідженням вони не можуть думати ні про що інше, крім науки. Звичайно, така самовіддача притаманна всім людям, які щиро люблять те, чим вони займаються. Але, здається, на вчених цей аспект проявляється найяскравіше. London1.one розповість більше.
Лукас Барретт запам’ятався всесвітньому науковому співтоваристві, як англійський натураліст і геолог. Протягом 1859–1862-х він очолював Геологічну службу Ямайки. Також завдяки його науковим досягненням йому запропонували посаду геологічного інспектора Англії.
Однак, на жаль, життя вченого виявилося дуже недовгим. І за іронією долі він помер не від якогось захворювання чи руки вбивці. Причиною смерті стала його улюблена справа. Заінтриговані? Тоді швидше влаштовуйтесь зручніше, й починайте знайомство з одним із найталановитіших геологів в історії Лондона. Його численні успіхи є доказом реального таланту. А високі посади, які йому пропонували, свідчать про велику повагу до нього з боку уряду.
Проте блискуча кар’єра не змогла вберегти вченого від ранньої смерті. Хоча якщо вірити поширеній думці, то по-справжньому талановиті люди довго не живуть. Вони занадто “горять” своєю справою, і часом забувають про себе й свою безпеку. Так це чи ні, але життя показує, що по-справжньому обдаровані люди, дійсно, поринають із головою у сферу, в якій вони зайняті. Втім, на жаль, така самовідданість нерідко грає із ними злий жарт. Ось і історія Барретта не стала виключенням.
Початок шляху
Наш герой народився 14-го листопада 1837-го в Лондоні. Його батьком був Джордж Барретт – ливарник чавуну. Саме він займався проєктуванням конструкцій для залізничного вокзалу Лондона. Про матір майбутнього вченого, на жаль, нічого невідомо.
Освіта Лукас здобував у школі при університетському коледжі.
В 1853-му молодий чоловік виїхав до Еберсдорфа, щоб там займатися вивченням ботаніки та хімії.
Дослідження
2-го травня 1855-го, коли нашому герою було всього вісімнадцять років, він став одним з членів Геологічного товариства.
В 1855-му він разом з Робертом МакЕндрю проводив днопоглиблювальні роботи в Норвегії та Фінляндії.
Пізніше молодому вченому вдалося здійснити наукові поїздки до Гренландії та Іспанії.
Завдяки цим експедиціям наш герой набув великих знань.
Цінна знахідка
Приблизно в 1858-му, будучи в Норвегії, Лукасу пощастило виявити масивну глибоководну губку Geodia bаrretti.
Цікава пропозиція
Важливо зазначити, що нашого героя було запрошено до кембриджського Вудвордіанського музею як помічника, але згодом він почав проводити лекції. Приблизно в той же час вчений розпочав роботу над геологічною картою Кембриджу.
Керівник
У 1859-тому, коли Лукасу було двадцять два роки, йому запропонували очолити Геологічну службу Ямайки.
Там йому вдалося провести дослідження крейдяного віку деяких порід, які містять гіппуритів, належать до крейдяного віку. Також наш герой знайшов скам’янілості з міоценового і більш пізніх шарів.
Голова нової служби
Говорячи про кар’єрний розвиток Лукаса, не можна не згадати Геологічну службу Вест-Індії.
Слід почати з того, що заснування цієї організації відбулося у 1857-му. А ініціатором створення служби стало Управління з колоніальних справ у Лондоні. Першим завданням новоствореної служби стало дослідження острова Тринідада. На той момент організацію очолював Джордж Паркс Волл. Після його відставки призначили Барретта, який чудово проявив себе на новій посаді.
Смерть від роботи
На жаль, земний шлях нашого героя виявився дуже нетривалим. Він помер у двадцять п’ять років. Смерть наздогнала його під час проведення досліджень морського дна Порт-Рояля.
Фото: wikipedia