Одним із найстаріших та найавторитетніших архівів у світі вважається Національний архів Великої Британії. Завдяки масштабній цифровізації він забезпечив доступ до історичних матеріалів для глобальної аудиторії. Далі на london1.one.
Історія заснування та розвитку Національного архіву
У 2003 році 4 британські урядові організації з управління інформацією організували процес об’єднання в єдину структуру. До них належали Public Record Office, Royal Commission on Historical Manuscripts, Office of Public Sector Information та His Majesty’s Stationery Office. У результаті збирати та забезпечувати майбутнє державним документам розпочав Національний архів у Лондоні. Він зосередився на адаптації до сучасного цифрового світу для управління та збереження урядової інформації.
У 2007 році Національний архів запустив вікісайт Your Archives. Він став онлайн-платформою, де користувачі могли доповнювати та розширювати архівні матеріали. Так, спільнота почала деталізувати та додавати нову інформацію з каталогів архівів, дослідницьких посібників та документів у відкритому доступі.
У 2011 році Рада з питань музеїв, бібліотек та архівів призначила Національному архіву провідну роль у нагляді за документаційною діяльністю у всій Англії. Тоді витіснити стару пошукову систему вдалося онлайн-платформі Discovery, яка надала змогу користувачам шукати, переглядати та замовляти цифрові копії. До понад 37 мільйонів електронних записів належать державні акти та урядові звіти, військові записи, судові протоколи, переписи населення, мапи та плани. Оцифровані документи можна завантажити не лише на онлайн-платформі, але й через партнерські сервіси Ancestry.com, Findmypast та TheGenealogist.
У 2015 році Національний архів розпочав масштабний проєкт оновлення своїх громадських просторів. Для створення довгострокового плану архітектурного розвитку він уклав контракт з престижним бюро AOC. На перших етапах трансформації було оновлено кав’ярню, створено нові аудиторії та організовані спеціальні навчальні приміщення. У 2022 році розпочалося будівництво освітнього центру Clore зі студією мовлення, студією виробництва, а також зоною для обіду та відпочинку.
Водночас у 2019 році Національний архів взявся за організацію проєктів каталогізації. Вони передбачали оцифрування та створення доступу до важливих історичних документів. Охопивши історичний проміжок від 10 до 20 століття, записи стосувалися військових архівів, судових справ, компенсацій та урядової кореспонденції.
У 2023 році Національний архів відсвяткував 20-річчя своєї офіційної діяльності. Цей рік ознаменував початок 4-річного бізнес-плану з фокусом на колекціонування, підключення та зберігання. Активізувавши партнерську співпрацю, професійна команда розширила доступ до архівів через інструменти Lawmaker та Find Case Law. До того ж вона запланувала придбати нові склади та створити додаткові місця для зберігання документів. У 2024 році новим генеральним директором став Сол Нассе.
The National Archives
Спадщина та визнання діяльності Національного архіву
Національний архів зберігає 11 мільйонів документів культурного, академічного та історичного значення. До найстаріших елементів його колекції належать Книга Страшного суду, остаточна версія Великої хартії вольностей та договір у Бретіньї. Він продовжує запроваджувати нові програми навчання та наставництва для молодих архіваріусів, зокрема Capturing our Collections Art Competition, Workhouse Voices та The Great Debate. Важливу роль у спільному просуванні відіграли такі члени сучасної команди, як Еммаджейн Ейвері, Люсі Флетчер та Джон Шерідан.
ianVisits