У середині XIX століття Лондон розширювався під тиском індустріалізації. У той час до міста з’їжджалася велика кількість людей, що призвело до перенаселення, антисанітарії та нестачі базової гігієни серед бідних верств населення.
У таких умовах створення лазень стало не тільки необхідністю, а й важливим моментом охорони здоров’я. Завдяки покращенню гігієни у місті зменшилася кількість хвороб людей, що сприяло зміцненню здоров’я. Далі на london1.one.
Сторінками історії
До середини XIX століття лондонці, що жили у районах “Whitechapel”, “Southwark” та “Bethnal Green” проживали у жахливих санітарних умовах. Багато родин жили у маленьких квартирах без води й каналізації. Спалахи епідемії холери показали про масштаб проблеми. Смерті людей або їх тяжкий стан дали змогу зрозуміти, наскільки важливим є питання гігієни. Розв’язання проблеми потребувало змін на державному рівні.
Хоч мова у статті йде про місто Лондон, але варто зазначити, що перша безоплатна лазня для працівників фабрик у Великій Британії відкрилася у 1830-х роках у Глазго. Саме ця ідея стала прикладом для інших керівників починати створення власних проєктів, які б покращили життя містян. У 1846 році вийшов Закон про лазні й пральні, який став кульмінацією до створення незалежних засобів миття. Це спонукало владу почати розбудову громадських лазень і пралень. У 1847 році у районі Whitechapel, що вважався найбіднішим у Східному Лондоні, відкрили першу безоплатну лазню. Це стало можливим завдяки філантропам і тим, хто виступав за здоров’я, наприклад, доктор Джон Сноу й Едвін Чедвік. Там були окремі душові кабіни для чоловіків і жінок, можливість випрати одяг, а інколи отримати мінімальну медичну допомогу. Приміщення було поділене й обладнано 94 ванни для купання і 96 місць для миття. Чавунні ванни розділили порівну між першим та другим класом, між чоловіками й жінками.
Модель лазень Whitechapel була завершена у 1851 році у Лондоні за період збудували таких 7 об’єктів. До кінця 1850-х років у місті вже працювало понад 10 безоплатних громадських лазень. Попри значні успіхи лазні Whitechapel спіткали фінансові труднощі. Через борги їх було закрито у 1871 році й виставлено на продаж. Гарно збережена лазня у сучасності є у кварталі Bathway Вулвіча на південному-сході міста.
Турецькі лазні та купальні у Лондоні
Заможні жителі Лондона, звісно, хотіли чогось розкішного і престижного, тому прийшла мода на турецькі лазні. Там використовували гаряче сухе повітря замість пари. Людина йшла у першу кімнату, де грілася гарячим повітрям. Далі переходила у теплішу кімнату, а після — в охолоджувальну.
Дипломат Девід Еркгарт виступав за використання турецьких лазень. Він також читав лекції й проводив різні заходи, де розповідав про користь для здоров’я екзотичних методів купання. Він вважав, що вони лікують запор, холеру, алкоголізм, облисіння і навіть недоумкуватість. Бачення дипломата було в тому, щоб такі лазні були доступні для всіх лондонців, але фактично вони були доступні лише заможним громадянам. Першу турецьку лазню у Лондоні відкрили у 1860 році. На жаль, більшість лазень того часу було зруйновано під час Другої світової війни.
Якщо говорити про купальні, то протягом кількох років дівчатам та жінкам дозволялося безоплатно відвідувати купальні щосереди. Це вже були нові купальні, які схожі на сучасні басейни. Жінки у цей день могли не просто помитися, а й поплавати. Жіночу купальню офіційно відкрили у 1897 році, однак повні роботи завершили у січні 1902 року.
Сучасна лазня
Вже дуже давно лазні стали можливістю відпочити й розслабитися. Потреба в митті у громадських місцях залишилася у минулому. Якщо говорити про сучасні можливості безоплатної лазні, то у Лондоні можна пошукати варіанти. У 2025 році офіційно відкрилася “Community Sauna Baths” у Рускін-парку, зеленій зоні Лондона. Комплекс має три дров’яні сауни, одна з яких підходить для людей з особливими потребами. Є холодні басейни, гарячі душі та спеціальні процедурні зони. Проєкт створювали, враховуючи інклюзивність.
У “Community Sauna Baths” вважають, що доступ до відпочинку має бути для всіх і не залежати від фінансового становища лондонців. Компанія гарантує, що кожна людина, яка потребує, може отримати пільгову ціну або навіть прийти безоплатно. Це стосується людей з низькими доходами, студентів, працівників Національної служби охорони здоров’я. Також проєкт фінансують гранти місцевих організацій і є різні пожертви, тому існує можливість зайти безоплатно, хоча мінімальні, добровільні внески заохочуються. Відкриття комплексу привернуло увагу багатьох лондонців. Він став не тільки оздоровчим, а й соціальним простором, де можна відпочити й поспілкуватися.
Отже, з давніх-давен лазні стали гарною альтернативою для працівників, жінок, дітей, які не мали змоги підтримувати гігієну вдома. Відкриття першої безоплатної лазні у Лондоні стало ключовим моментом боротьби за здоров’я та соціальну рівність, що вважається ознакою цивілізованого міста.
У сучасності багато компаній залучаються до можливостей допомогти людям, які потребують, організовуючи різні простори гігієни. Залучаючи нові бізнеси, мережі будуть розширюватися, щоб створювати безоплатні місця допомоги людям.
Використані джерела: