Усім відомо, що довгий час на території Європи не існувало спеціально відведених місць для купання. Зазвичай таку роль виконували річки та інші водойми. В епоху Середньовіччя взагалі люди не приділяли гігієні та санітарії достатньої уваги. Трохи згодом ванні кімнати з’явилися у будинках представників вищого класу суспільства. Проте у багатьох містах виникнення громадських місць для купання було важливим і необхідним. У Лондоні ця проблема теж вимагала вирішення. Де та коли в столиці Великої Британії з’явилися перші лазні? Якою була історія їх розвитку? Чи існують подібні місця у сучасному Лондоні? Далі на london1.one.
Передумови створення лазень
Загалом виникнення перших лазень на території Лондона відбулося ще за часів правління на цій території римлян. Проте не існує достатньої кількості доказів, що можуть підтверджувати це ствердження. Більш того пізніше римляни покинули територію Великої Британії, а саме місто почало занепадати. Тож технології виготовлення «пішли» разом з цим народом, а про лазні не згадували ще довгий період часу. Через декілька століть поява лазень у Великій Британії була дуже тісно пов’язана з глобальними змінами в суспільстві та зокрема медицині. З часом люди у Європі почали усвідомлювати важливість дотримання санітарії. Адже раніше навіть лікарі були впевнені у тому, що їх забруднений одяг свідчить про якісно виконану роботу та професійність. Але найголовнішим поштовхом до розробки місць, де можна було помитися та випрати одяг, стали епідемії різноманітних хвороб, що вирували у світі. Чума, холера, віспа, черевний тиф… Вони здатні були за невеликий період поглинути ціле місто. З цієї причини тогочасне населення погоджувалося на будь-які нові зміни.
Перші відомі громадські лазні та їх подальший розвиток
Хоча Лондон і був одним з найбільш розвинених міст світу, але перші лазні все ж виникли у Ліверпулі. У 1832 році саме в цьому місті ірландська іммігрантка запропонувала сусідам відвідувати свій будинок для того, щоб митися і прати одяг. Жінка також навчила людей використовувати хлорне вапно. Усі ці заходи допомагали протидіяти поширенню холери. Такі новини дуже швидко розповсюджувалися і в Лондоні. Це призвело до створення у 1844 році Committee for Promoting the Establishment of Baths and Wash-Houses for the Labouring Classes. Головою комітету став єпископ Лондона. Трохи згодом він подав петицію про регулювання системи громадських лазень. Таким чином виник Public Baths and Wash-houses Act 1846, який надав місцевим органам влади можливість фінансувати будівництво громадських пралень і лазень.
Після прийняття закону на вулицях Лондона почали з’являтися перші пральні. А у 1847 році було відкрито перші громадські лазні. Це був новаторський заклад. Стіни споруди були побудовані з цегли, а дах був залізним. Такий проєкт дозволив дотриматися однієї з головних умов – забезпечення пожежної безпеки. У 1852 році було створено Marshall Street Baths і Poplar Baths. Через деякий час подібні заклади стали звичайним явищем в Лондоні. Приблизно у 1860-их роках у місті почали з’являтися турецькі лазні. Їх будівництво у країні відбулося завдяки шотландському дипломату та письменнику Девіду Уркгарту. Він з політичних та особистих міркувань займався популяризацією турецької культури. У Лондоні такі заклади з’явилися пізніше, ніж у багатьох інших містах країни. Проте у столиці Великої Британії існують турецькі лазні, що збереглися до нашого часу. Вони досі приймають відвідувачів. Турецькі лазні розташовані в Royal Automobile Club, York Hall Leisure Centre та The Porchester Centre.