Книгарня Bookplace була уособленням ідеї інклюзивного простору, де література, освіта й активізм перетиналися задля рівноправного самовираження. Свого часу вона стала безпечним притулком для людей, що часто залишалися на периферії — робітників, жінок та чорношкірих. Так, магазин не лише поширював їхні книжки, а й створював умови, у яких різні голоси могли бути почуті, опубліковані та визнані. Далі на london1.one.
Історія заснування та розвитку книгарні Bookplace
У 1977 році Джон Вілліс і Таня Вітті заснували книгарню Bookplace у Лондоні. Її поява стала результатом тривалої підготовки та ремонтних робіт, що виконувалися на волонтерських засадах, зокрема за участю місцевих школярів. На урочистій церемонії відкриття були присутні поважні особи — член місцевої ради Енн Ворд і член парламенту Сем Сілкін.
Книгарня Bookplace одразу заявила про себе не лише як магазин, а як активний учасник освітнього та соціального життя спільноти. Вона налагодила тісну співпрацю з місцевими школами, забезпечуючи їх книжками, рекомендованими списками літератури, а також проводячи антирасистський аудит бібліотек для учнів. У своїх інформаційних бюлетенях команда наголошувала, що багато дитячих книг «пропонують альтернативи стандартним білим персонажам середнього класу».
Однак діяльність книгарні Bookplace не обмежувалася торгівлею літературою. Будівля швидко стала радикальним громадським простором, відкритим для різних соціальних ініціатив. На горішньому поверсі розташувався Peckham Literacy Centre, який згодом став базою для інших проєктів — Peckham Publishing Project та Peckham People’s History group. Ці ініціативи надавали представникам маргіналізованих спільнот — чорношкірим, робітникам та жінкам — можливість розповідати власні історії, публікувати їх та знаходити свій голос у публічному просторі.
Книгарня Bookplace активно організовувала регулярні книжкові ярмарки у місцевій громаді. Вони мали святковий характер: відвідувачі насолоджувалися виступами оркестрів, клоунами, театральними вуличними виставами, виготовленням значків. На одному з рекламних плакатів зазначалося: «Багато розваг для дорослих і дітей!».
У 1987 році книгарня Bookplace опинилася під загрозою закриття, оскільки будівля була виставлена на аукціон після розформування Ради Великого Лондона. Усі її приміщення були передані Лондонському органу з питань спадщини. Відповіддю стала потужна місцева кампанія проти цього рішення. Широкий загал організував акції протесту, зокрема захопив Пекхем-Хай-стріт та зупинив роботу громадського транспорту. У результаті Рада Саутерка викупила будівлю, щоб книжковий магазин міг продовжити свою діяльність.
Однак ця перемога була тимчасовою. Попри спроби зберегти її функціонування, книгарня Bookplace припинила свою діяльність у 1996 році. Згодом у будівлі розташувалася компанія Lux Fabrics.
Спадщина та значення діяльності книгарні Bookplace
Книгарня Bookplace стала втіленням ідеї доступної та інклюзивної культури у Лондоні. Вона кидала виклик мовчазному виключенню, пропонуючи альтернативний центр знання, де важливими ставали інші історії, інші обличчя, інші досвіди. Справжня революційність магазину полягала у його послідовній роботі на користь різноманіття: через продаж книжок, організацію громадських подій, навчання дорослих, створення умов для самореалізації. Він сприяв публікації творів місцевих авторів — від історичних досліджень і кулінарних рецептів до художніх романів і дитячої літератури. Усе це створювало середовище, у якому кожен мав можливість бути почутим.
