Незважаючи на розмаїття релігійних груп у Великій Британії на початку 20 століття, християнська церква зберігала панівне становище. У 1930-х роках священнослужителі почали поступово оговтуватися від утисків з боку скептично налаштованих до їхніх норм громадян. Згодом у поширенні християнства серед широкого загалу країни провідну відіграла Лондонська школа теології — британський міжконфесійний євангельський заклад освіти. Далі на london1.one.
Історія заснування та розвитку Лондонської школи теології
У 1930-х роках у Великій Британії виникла гостра потреба у створенні біблійного навчального закладу для виховання євангельських лідерів. У 1939 році група служителів, місіонерів та бізнесменів організувала зустріч для визначення плану заснування та розвитку нового коледжу. Через початок Другої світової війни вони були змушені тимчасово відмовитися від реалізації свого задуму. Втім, релігійна спільнота залишалася вірною прагненню протистояти посиленню ліберальної науки у західних університетах та підготувати християн до післявоєнного світу. У 1942 році вона сформувала раду та доктринальну основу майбутнього освітнього середовища.
Лондонський біблійний коледж було встановлено під тимчасовим керівництвом баптистського служителя Грема Скорггі у 1943 році. Надаючи щедру фінансову допомогу, він забезпечив функціонування заочних та вечірніх курсів. До 1944 року новими освітніми можливостями у столиці країни змогли скористатися понад 300 студентів. Вже у 1945 році вечірні пари проводилися у різних куточках Великої Британії для 1400 вихованців. Наступного року навчальний заклад забезпечив їх можливістю повної відвідуваності лекцій, практичних занять та семінарів на денній формі.
Тоді ж першим офіційним директором післявоєнного часу став черговий баптистський служитель Ернест Кеван. Працюючи спочатку за скороченим графіком, він також обіймав посаду пастора у каплиці Триніті-роуд. Зрештою, проповідник зосередився на своїх керівних обов’язках аж до своєї смерті у 1965 році.
У 1956 році зростання учнівської громади викликало потребу у розширенні Лондонського біблійного коледжу. Через 2 роки відбувся урочистий захід з нагоди відкриття та освячення нового корпусу за участі 2 тисяч людей. Втім, через популяризацію послуг навчального закладу серед широкого загалу його приміщення знову стало тісним. У результаті він переїхав на стару територію Лондонського коледжу богослов’я у 1970 році. Водночас колишнє місце роботи Центру ісламських досліджень було використано для відкриття нового аспірантського осередку у 1990-х роках.
У 2004 році Лондонський біблійний коледж продовжив свою діяльність як Лондонська школа теології. Реорганізація передбачала закріплення зобов’язання служити християнам усього світу за допомогою підкреслення новим академічним статусом суворого та дисциплінованого навчання. У 2020 році освітній заклад забезпечував понад 500 студентів на стандартній програмі та 185 студентів на програмі «Навчання впродовж життя» можливістю здобувати кваліфікацію на різних рівнях та у різних режимах.
London School of Theology
Визнання та значення діяльності Лондонської школи теології для релігійного життя Великої Британії
Лондонська школа теології відіграє важливу роль у забезпеченні високоякісної академічної підготовки християнських учителів у Великій Британії. У навчальному закладі викладачами працювали такі відомі християнські дослідники, як Річард Томас Франс, Ральф Філіп Мартін, Макс Тернер та інші. Вони виховали низку обдарованих випускників, серед яких Джеремі Бальфур, Клайв Калвер, Рут Едварс, Ден Форшоу, Шейла Волш тощо.
London School of Theology