Усім відомо, що жінки довгий час намагалися вибороти право на рівність. Сприйняття жінки суспільством пройшло надзвичайно довгий шлях. Не можна стверджувати, що цей процес завершився у сучасному світі. Досі існують країни, де жінка майже не має прав. Проте в інших куточках планети усвідомлення цієї проблеми відбулося ще декілька століть тому. Зокрема, феміністичний рух став популярним у Великій Британії, а Лондон можна було назвати одним з головних місць, де відбувалися протести, мітинги, лекції та інші подібні заходи. Важливим протягом довгого періоду залишалось питання надання жінці права на освіту. Що про це може розповісти історія столиці Великої Британії та кому випав шанс стати першопрохідцем у цій сфері? Далі на london1.one.
Передумови розвитку жіночої освіти
Загалом, якщо більш глобально розглянути історію освіти для жінок, то варто зазначити, що певний вплив у цій сфері вони мали з давніх часів. Наприклад, існують археологічні знахідки, які вказують на те, що у Стародавньому Єгипті та Греції жінки навчалися письма, а також займалися філософськими дослідженнями. Мабуть, тоді жінка все ж мала дещо краще становище в суспільстві, ніж, наприклад, в епоху Середньовіччя в Європі. Історія навіть розповідає про окремі випадки, коли жінкам надавали такі ж знання і навички, як і спартанцям. Однак це навряд чи вважалося нормою.
Приблизно до середини XVIII століття про надання жінці можливості отримати освітній ступінь (а тим паче обіймати важливу посаду) в Англії мова не йшла. Дівчат з дитинства навчали грі на музичних інструментах, вишиванню, основам грамотності та іншим навичкам, які б допомогли в подальшому відшукати гарного чоловіка. Рівень знань також залежав від соціального статусу родини дівчини. Однак у будь-якому разі приватні уроки або передання досвіду матері не мали на меті виховати особистість, яка б усвідомлювала свою цінність, прислухалася до внутрішнього стану та втілювала в життя справжні бажання. Жінка довгий час залишалася матір’ю та вірною дружиною. Мабуть, це не так вже й погано. Проте суспільство постійно нав’язувало їй думку про те, що необхідно жертвувати собою заради ідеального образу. Жінка втрачала свою індивідуальність та зневажала потяг до науки, політики та інших важливих сфер соціального життя.
Минуло багато років, доки жінки знову усвідомили силу своїх можливостей. У Лондоні та всій Великій Британії початком кардинальних змін став суфражизм. Хоча цей рух характеризувався боротьбою жінок за виборче право, саме завдяки йому зародився сучасний фемінізм. Мері Волстонкрафт намагалася висвітлити проблеми жінок за допомогою письменницької діяльності ще наприкінці XVIII століття. Також вона неодноразово допомагала змінити життя багатьох жінок, які зазнали насилля, страждань подружнього життя і негативного ставлення суспільства. Пізніше Енні Кенні, Еммелін Панкхерст, Люсі Мінні Болдок та багато інших виходили на вулиці Лондона та вимагали рівності прав. Суфражизм став тією головною силою, що призвела до ланцюгової реакції. Жінки стали говорити не тільки про виборче право, але й про все те, що замовчувалося століттями. Тож цей рух відіграв важливу роль і в розвитку жіночої освіти.
Перші відомі заклади освіти для дівчат і жінок в Лондоні
На жаль, з нерівністю мешканці Лондона XVII- XVIII століть зустрічалися ще з дитинства. Дуже часто проблема була пов’язана з соціальним статусом сім’ї. Навіть хлопці з бідних родин не мали можливості отримати належної освіти. Грамотність вважалася скоріш ознакою заможності. Трохи згодом у Лондоні почали відкривати перші школи для хлопців. Однак лише у 1850 році з’явилася North London Collegiate School. Це була перша школа в Англії, яка представляла навчальну програму для дівчат. Проте про спільні навчальні заклади не йшлося ще багато років.
У 1849 році в Лондоні було відкрито Bedford Coollege, який став першим коледжем Великої Британії, де жінки могли отримати вищу освіту. Ця подія мала надзвичайно важливе значення як для тогочасних жінок, так і для розвитку загальної освітньої системи. Раніше також існували жінки, що захоплювалися медициною, філософією, математикою та іншими галузями науки. Більш того, деякі їхні відкриття людство використовує в сучасному світі. Проте вони не мали змоги отримати науковий ступінь та офіційно працювати над власними дослідженнями. Лише одиниці змогли боротися з системою, але складно уявити кількість талантів, яку втратив тогочасний Лондон.
University of London, який відкрив свої двері для жінок
Вагомим кроком, що сприяв розвитку вищої жіночої освіти, стала подія 1868 року. Тоді University of London’s Senate проголосував за надання можливості жінкам брати участь у вступних іспитах. Це став перший випадок у Великій Британії, коли жінки отримали доступ до університетської освіти. Для вступу в University of London потрібно було опанувати великий обсяг матеріалу. Іспити передбачали написання шести робіт з англійської та латинської мов, географії, філософії, історії, двох з чотирьох запропонованих мов на вибір, а також ботаніки або хімії. Однак навіть за таких умов в перші роки існування такої програми жінки не отримували диплом (на відміну від чоловіків). Освітня система передбачала надання жінкам сертифікатів, які підтверджували їх кваліфікацію. Приблизно через десять років представники навчального закладу вирішили виправити цю ситуацію.
Першопрохідцями можна вважати дев’ятьох жінок, які вступили до University of London вже на початку оголошення набору студенток. Пізніше жіноча освіта стала доступнішою. Насправді, це не вирішило проблеми ставлення до жінки суспільства. Досить часто вони страждали вже після закінчення університету, перебуваючи на робочому місці. Багато хто (навіть інші жінки) не сприймали їх у ролі вчених ще понад століття. Однак Лондон все ж може похизуватися генієм комп’ютерного програмування Адою Лавлейс або неповторним лікарем Елізабет Гаретт Андерсон. А всі невеликі кроки та прийняті рішення у сфері жіночої освіти дозволяють нам побачити вагомі результати в сучасному світі.
Сучасні можливості
Становлення сучасної освіти відбулося у другій половині ХХ століття. Велика Британія вступила до Європейського Союзу, однією із засад якого стало неприйняття дискримінації за статтю чи сімейним станом у сферах працевлаштування, освіти, житла та надання товарів і послуг. Тож з того часу навіть деякі окремі університети Лондона не могли надавати перевагу студентам чоловічої статі. Сучасні мешканки Лондона мають можливості, які б стали мрією багатьох жінок XVIII століття. Вищі навчальні заклади міста пропонують широкий вибір освітніх програм, а їх представники зовсім не переймаються статтю майбутніх студентів.
У наш час у столиці Великої Британії також існує безліч програм для жінок з інших країн світу, серед яких є ті, де жіноча освіта досі залишається недоступною. Для багатьох ці гранти та проєкти є шансом займатися улюбленою справою, відшукати майбутню професію та просто почати нове життя. Загалом жіноча освіта в Лондоні зазнала глобальних змін за останні декілька століть, але також залишаються моменти, які можна вдосконалити.
Джерела:
https://www.researchgate.net/publication/325272698_The_World_of_UCL